Пророчі свята ЯХОВА

Він же зранений був через наші беззаконня і терпів хворобу через наші гріхи. На ньому — покарання задля нашого миру, його раною ми зцілилися. Ми всі заблукали, як вівці, кожний збився зі своєї дороги. І ЯХОВА його видав за наші гріхи. А він через заподіювання зла не відкриває уст. Як вівця, він був ведений на заріз і, як ягня, без голосу перед тим, хто його стриже, так не відкриває він своїх уст. У впокоренні взято його суд. Про його рід хто розповість? Адже його життя забирається із землі, — через беззаконня мого народу його повели на смерть.

Та зволив ЯХОВА, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір ЯХОВА рукою Його буде мати поводження! 

І виллю на дім Давида і на тих, що живуть у Єрусалимі, дух милості й щедрості, і поглянуть на Мене, тому що зневажили, і над ним справді побиватимуться, як над улюбленим, і терпітимуть болі, наче над первородним.

Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене. Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги. Вони порахували всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною. Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.

А ЯХОВА  сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині як знак. І буде, що коли вкусить змій людину, то кожний вкушений, поглянувши на нього, житиме. І Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині як знак; і було, коли змій кусав людину, а та подивилася на мідного змія, то залишалася живою.

Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього,не загинув, але мав вічне життя.

Адже наш Песах — Помазаник, принесений за нас у жертву.

Знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Помазаника, як непорочного й чистого Агнця, Який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів.

Адже всі згрішили й позбавлені ЯХОВА слави, але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Єшуа. Його ЯХОВА дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів, — у ЯХОВА довготерпінні; щоби показати Свою справедливість нинішнього часу, — що Він справедливий і оправдує того, хто вірить в Єшуа.

Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед ЯХОВА, для ублагання за гріхи людей. 

Першого дня Опрісноків (в День приготування) до Єшуа підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити песах? Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Песах зі Своїми учнями. Учні зробили так, як звелів їм Єшуа, і приготували песах (приготування до вечора 14-го). Коли настав вечір(13-го), Він сів до столу з дванадцятьма учнями.Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.Тоді каже їм Єшуа: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.  А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї. Єшуа промовив до нього (Петра): Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся. Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Тоді Єшуа приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся. Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. Єшуа запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Єшуа й схопили Його. Ті, котрі схопили Єшуа, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться. Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень. Тож згадав Петро слова, які сказав Єшуа: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав. 

Першого дня Опрісноків, коли приносили песахальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати песах, аби Ти спожив? Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями песах? А коли настав вечір (13-го ввечері), Він прийшов з дванадцятьма.  І як вони сиділи за столом та їли, Єшуа сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене. Коли вони їли, Єшуа узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.  І Він промовив до них: Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити  з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у ЯХОВА Царстві! І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору. І каже їм Єшуа: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці. Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї. Та Єшуа йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене! І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник! Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших. І прийшовши він відразу підійшов (Юда),  до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його. Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його. А Єшуа повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники. Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню. І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Єшуа: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.

Настав день Опрісноків (День приготування), коли належало приносити в жертву песах. І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам песах (приготувати місце для святкування), щоб ми її спожили. А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму песах зі Своїми учнями? (для 14-го числа ввечорі) І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте. Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували песах (приготування до вечора 14-го числа тобто до наступного дня).І коли настав час (вечеря напередодні Песах), Він сів при столі й апостоли з Ним. І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цей песах, перш ніж страждатиму; кажу вам, що вже не буду споживати його, аж поки він не сповниться в ЯХОВА Царстві. Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою. Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство ЯХОВА.І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається. Єшуа же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене! Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні. Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу. Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю. Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Єшуа, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є]. Єшуа сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського? Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі. Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Єшуа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!

Перед святом Песах Єшуа, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця. Під час вечері(вечеря напередодні Песах), як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Єшуа, знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від ЯХОВА вийшов та до ЯХОВА йде, устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався. І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Єшуа сказав йому: Що робиш, роби швидше! Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Єшуа звелів йому купити те, що потрібне на свято (свято Опрісноків), або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматок хліба, він (Юда) відразу вийшов. Була ніч. Але щоби зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю. Уставайте, ходімо звідси! Єшуа зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні. Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю.Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Єшуа і зв’язали Його. Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником. Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ. За Єшуа ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Єшуа до подвір’я первосвященика. А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.

Промов до всієї громади синів Ізраїля, кажучи: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня згідно з родоводом по батьківській лінії — ягня на сім’ю.

Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.

За шість днів до Песах Єшуа прийшов до Витанії, де був Лазар, який помер і якого Єшуа воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.

Наступного дня (після цієї вечері Ін.12:1)  велика кількість людей, котрі, почувши, що Єшуа іде в Єрусалим, прийшли на свято. Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, промовляючи: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я ЯХОВА! Цар Ізраїлю!

І дам нечестивих замість його поховання і багатих — замість його смерті, бо він не вчинив беззаконня, і в його устах не знайдено омани.

І ЯХОВА бажає забрати страждання його душі, показати йому світло і наповнити знанням, оправдати праведного, який служить для добра багатьом, і він понесе їхні гріхи. Через це він успадкує багатьох і розділить здобич сильних, тому що його душа була віддана на смерть, і він був зачислений до беззаконних. А він поніс гріхи багатьох і через їхні гріхи був виданий.

Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.  Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.

Тому усуньте стару закваску, щоби бути новим тістом, бо ви прісні.

Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха.

Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали ЯХОВА праведністю.

І ви знаєте, що Він з’явився, аби взяти наші гріхи, а в Ньому гріха немає.

Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Єшуа; він прийшов до Пилата й попросив тіло Єшуа. Після чого Пилат наказав дати. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.

Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Єшуа, щоб убити Його; і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.На кожне свято Опрісноків (Великий Шабат) правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити оцту, змішаного з жовчю. А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг. Від шостої години (12pm)  по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої (3pm) години. А о дев’ятій годині Єшуа скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: ЯХОВА  Мій, ЯХОВА Мій, чому Ти ЯХОВА покинув? Єшуа же, знову голосно скрикнувши, віддав духа. І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися, гроби повідкривалися. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Єшуа; він прийшов до Пилата й попросив тіло Єшуа. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов. Все це сталося в День приготовлення ** (14-го числа, коли заколювали ягня і ввечері сідали за стіл вечеряти «Седер»).

Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Єшуа, повели й передали Пилатові. Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ. Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка. А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його. Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище. І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме. Була третя година(9 am), як розіп’яли Його. Коли настала шоста (12pm)  година, темрява оповила всю землю — до дев’ятої години (3pm). А о дев’ятій (3pm)  годині Єшуа закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув? Єшуа голосно скрикнув — і віддав духа. І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу. Це був День Приготування, тобто день перед Особливим Шабатом (14-го числа, коли заколювали ягня і сідали вечеряти  «Седер»), прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував ЯХОВА Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Єшуа. Пилат здивувався, що Він уже помер. Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь. Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати, дивилися, де Його поховали. 

Коли почався день (рано вранці), зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори, кажучи: Якщо Ти — Помазаник, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите; якщо ж запитаю, не відповісте Мені й не відпустите. І встали всі вони, і повели Його до Пилата. Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі. Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата. Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою. І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч. Єшуа говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб. І коли настала шоста година (12pm), наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години (3pm); померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Єшуа промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа. Один чоловік, на ім’я Йосиф, який був радником, людина добра й праведна, з юдейського міста Ариматеї, — не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував ЯХОВА Царства; підійшовши до Пилата, він попросив тіло Єшуа. Знявши його (тіло Єшуа), він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. Це був День Приготування (14-го числа, коли заколювали ягня і сідали вечеряти «Седер»), надходив Шабат (Шабат Великий – Свято Опрісноків). А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галилеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло. Повернувшись, вони приготували пахощі та миро. 

А Єшуа повели від Каяфи в преторій. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти Песах (Вечеря на Песах – «Седер»). Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка? Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Єшуа і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв? Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві! Почувши це слово, Пилат вивів Єшуа у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. Було це все у День Приготування на Песах (14-го числа, коли заколювали ягня і  сідали вечеряти «Седер»), близько шостої години (6-ї ранку). Він  (Пилат) каже юдеям: Ось ваш Цар! І тоді він видав Його їм на розп’яття. Єшуа взяли й повели. Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, де розіп’яли Його. Спробувавши оцту, Єшуа сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. Було це в День Приготування напередодні Суботи/Шабата (Великого Шабата – Свята Опрісноків), то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи (шабат), просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Підійшовши до Єшуа, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Єшуа, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Єшуа. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло. Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів. Отже, вони взяли тіло Єшуа та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Це був День приготування, коли юдеї готувалися до суботнього (шабатнього) дня (до Великого/Особливого шабату – Свята Опрісноків), а оскільки гробниця була поблизу, то вони встигли покласти Єшуа ще до закінчення Дня приготування (до Великого/Особливого шабату –Свята Опрісноків).

Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією. Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга. Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла. Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить. Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць. Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках. Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Елохім, вершитель мого спасіння! І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі. Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний. І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.

Хто піднявся на небо і зійшов? Хто зібрав вітри за пазуху? Хто загорнув воду в плащ? Хто заволодів усіма кінцями землі? Яке його ім’я або яке ім’я його сина, — хіба ти знаєш?

І ЯХОВА наказав великому китові поглинути Йону. І Йона перебував у череві кита три дні й три ночі. Йона помолився до свого ЯХОВА Елохім із черева кита 3і сказав: Я закричав у моїй печалі до мого ЯХОВА Елохім, і Він мене вислухав! З утроби аду Ти почув мій крик, мій голос. Ти мене кинув у глибину серця моря, і мене оточили потоки. Усі Твої висоти і Твої хвилі зійшли на мене.  І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.

А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони.  Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі.

А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід — лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, — хіба що ознака пророка Йони. Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.

Та тепер Єшуа устав з мертвих, — первісток з покійних. Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі помирають, так у Єшуа всі оживуть.  Кожний у своєму порядку: первісток Помазаник, потім ті, які належать Помазанику, — під час Його приходу (другого приходу).

Він — початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість.

Він забажав і породив нас Словом істини, на яке можна покластися, щоб ми стали першими плодами з усього створеного Ним.

Після суботнього вечора (недільного шабату), як розвиднялося першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина й інша Марія, щоб навідатися до гробу. І ось стався великий землетрус, бо ЯХОВА ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому. Був же його вигляд, мов блискавка, а його одяг — білий, мов сніг.  Зі страху перед ним затремтіла варта і стала, наче мертва. Та ангел озвався і сказав жінкам: Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Єшуа розп’ятого! Немає Його тут, бо Він воскрес, як сказав. Ідіть, подивіться на місце, де Він лежав. Швидше ідіть та скажіть Його учням, що Він устав із мертвих; Він чекатиме вас у Галилеї, там Його і побачите.они з поспіхом відійшли від гробниці — зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. Коли ж вони йшли сповістити Його учнів, ось Єшуа зустрів їх, кажучи: Радійте!

Коли минула субота/шабатнедільний шабат), Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Соломія купили пахощів, щоби піти й намастити Його (тіло Єшуа). Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів. 

Першого ж дня тижня дуже рано вони (жінки) і ще дехто з ними прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Єшуа. І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі. Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими? Немає Його тут, бо воскрес!

Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. Каже їй Єшуа: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Мого Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого ЯХОВА і вашого ЯХОВА!

І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, — сказав Він, — ви чули від Мене.

Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство ЯХОВА.

Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.

Після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.

І буде, що після цього Я виллю Мого Духа на всяке тіло, і ваші сини, і ваші дочки пророкуватимуть, і вашим старцям снитимуться сни, і ваші юнаки бачитимуть видіння.

Ось дні наступають, говорить ЯХОВА, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт. Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю міцраїмського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить ЯХОВА! Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже ЯХОВА: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм ЯХОВА, вони ж Мені будуть народом! І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте ЯХОВА! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже ЯХОВА, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!

Адже Я дам воду в спразі тим, які йдуть по безводній землі, зішлю Мого Духа на твоє потомство і Мої благословення на твоїх дітей.

Зверніться до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Коли настав день П’ятидесятниці (Шавуот), усі вони були однодушно разом. Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них. І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти. 

А Утішитель — Дух Святий, Якого Отець пошле в Моє Ім’я, Той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам говорив.

Коли прийде Утішитель, Якого Я вам пошлю від Отця, Дух Істини, Який походить від Отця, то Він засвідчить про Мене.